Падали черешні у траву,
Позичали ми собі в них долю:
Смаковиту, літню, чарівну,
І солодку, і гірку до болю.
І здалося, ніби вітер стих,
І ромашки цілували ноги,
А черешні...ми торкались їх,
Не було ні смутку, ні тривоги.
Нас щаслива доля омина,
Хуртовина обпікає душу.
Я твої образливі слова
Спогадом черешневим
Притрушу.
Маріанна Шутко "Черешневий спогад"
Понравилась статья? Подпишитесь на канал, чтобы быть в курсе самых интересных материалов
Подписаться